замовляння — [замоyл’а/н :а] н :а, р. мн. л а/н … Орфоепічний словник української мови
замовляння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
екзорцизм — у, ч. Заговори, замовляння, заклинання злих духів … Український тлумачний словник
заклинання — я, с. 1) Дія за знач. заклинати 1). 2) За марновірними уявленнями – усталена словесна формула, зазвичай супроводжувана відповідними діями, що має магічну силу; замовляння. 3) Те саме, що проклін. 4) перен. Настійне прохання, благання … Український тлумачний словник
замова — и, ж. 1) діал. Замовлення. 2) етн. Те саме, що замовляння 2) … Український тлумачний словник
замовини — вин, мн. Те саме, що замовляння (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
замовляти — я/ю, я/єш, недок., замо/вити, влю, виш; мн. замо/влять; док. 1) перех. Доручати кому небудь виготовити, виконати, підготувати або доставити що небудь у певний, наперед визначений строк. || Просити принести які небудь страви або напої в їдальні,… … Український тлумачний словник
зашіптувати — ую, уєш, недок., зашепта/ти, епчу/, е/пчеш, док., перех., заст. За народним повір ям – виліковувати, шепчучи над хворим замовляння … Український тлумачний словник
примівка — и, ж., етн., діал. Замовляння (у 2 знач.). || Примовка … Український тлумачний словник
примова — и, ж., етн. Замовляння (у 2 знач.) … Український тлумачний словник